правець

правець
-вця́, ч.
1) Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін.
••

Акробати́чний праве́ць — правець, при якому тіло хворого внаслідок тонічного скорочення набуває незвичайних поз.

2) перен. Стан нерухомості, викликаний сильним душевним потрясінням.
3) діал. Напрямок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "правець" в других словарях:

  • правець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • правцевий — а, е, мед. Прикм. до правець 1) …   Український тлумачний словник

  • стовбняк — а/, ч. Те саме, що правець …   Український тлумачний словник

  • тетаниформний — а, е, мед. Схожий на правець …   Український тлумачний словник

  • тетанус — у, ч. 1) фізіол. Тривале скорочення м язів людини і тварин під дією нервових імпульсів, що відіграє важливу роль у руховій діяльності організму. 2) мед. Те саме, що правець 1) …   Український тлумачний словник

  • каталепсія — (стан нерухомости при психічному захворюванні, від сильного душевного потрясіння тощо), остовпіння, очмаріння, правець …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»