правець

правець: -вця́, ч.

1) Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін.

••

Акробати́чний праве́ць — правець, при якому тіло хворого внаслідок тонічного скорочення набуває незвичайних поз.

2) перен. Стан нерухомості, викликаний сильним душевним потрясінням.

3) діал. Напрямок.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

правець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
правцевий — а, е, мед. Прикм. до правець 1) … Український тлумачний словник
стовбняк — а/, ч. Те саме, що правець … Український тлумачний словник
тетаниформний — а, е, мед. Схожий на правець … Український тлумачний словник
тетанус — у, ч. 1) фізіол. Тривале скорочення м язів людини і тварин під дією нервових імпульсів, що відіграє важливу роль у руховій діяльності організму. 2) мед. Те саме, що правець 1) … Український тлумачний словник
каталепсія — (стан нерухомости при психічному захворюванні, від сильного душевного потрясіння тощо), остовпіння, очмаріння, правець … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике